Мати рідна, школо!

Скільки років минуло, скільки вітрів перевіяло, які грози відгриміли, а ти все живою і юною стоїш у серці, оповита, мова серпанком, любов'ю і ніжністю. Чи є такі грози на світі, що стерли б пам'ять про тебе?

Село Пристроми - одне з найдавніших слов'янських сіл. Поселення в районі були ще з доби пізнього палеоліту, тобто понад 20 тисяч років тому. Із спогадів жителів села: Бабчун Наталії Федотівни 1901 р.н., Буряка Семена Пилиповича 1913 р.н., Самійленко Василини Дмитрівни 1914 р.н. нам стало відомо, що в 1890 році у селі було дві школи: земська і церковно парафіяльна. Церковно парафіяльна школа являла собою хату під солом'яним дахом, подарину церкві пану Кириєнком. Всі учні вчились в одному класі. Одні - в першій половині дня, інші - другій половині. Вчителем була Мироненко Антоніна Мойсеївна (данних про яку дістати не вдалося). Земська школа являла собою теж будинок, але під желізним дахом. Перед революцією 1917 року пани покидали свої житла і тікали. В одному з таких будинків працювала земська школа, вчителем якої був житель с.Харківці Черняк Михайло.

Начання велося російською мовою. Вчилися діти з 15-16 років, навіть ходили на навчання одружені люди. Під час Жовтневого перевороту церковно парафіянську школу села Пристроми було закрито, книжки були забрані. І після революції навчання проводилось у попівській хаті, яка була була розділена на дві частини. В одній частині знаходилась сільська рада, в іншій - школа, в якій було дві кімнати, два класи.

На початку 20-х років на Переяславщині було створено товриство "Геть неписьменність", працювали школи ліквідації неписьменності. Гурток лікнепу працював і в селі Пристроми, де навчали читати і писати. Навчалися скрізь: і в попівській хаті, і в хатах жителів села, тому що дітей в селі було дуже багато. На початку 30-х років була побудована симирічна школа.

У школу діти ходили босі, в домотканому одязі, бо батьки на трудодень одержували по 2 колійки і 200 г зерна. Та шкільне життя вирувало, бо було у дітей велике бажати вчитися. Напад гітлерівської Німеччини перервав звичне шкільне життя.

Під час окупації діяла лише початкова школа, вчителями якої були: Лаврінець Оксана Дмитрівна та Черняк Ніла Петрівна. В роки війни були вивезені в Германію: вчителька математики Лиховид Віра Василівна та перша піонервожата Пристромської школи Самійленко Анастасія Іванівна.

Варто згадати вчителів, які залишили шклоку і пішли захищати Батьківщину. Це:

• Іващенко Степан Федотович - 1904 р.н.
• Гордієнко Давид Юхимович - 1901 р.н.
• Іващенко Прокіп Степанович - 1919 р.н.
• Гордієнко Пантелеймон Григорович - 1918 р.н.
• Гордієнко Степан Григорович - 1922 р.н.
• Гордієнко Олександра Юхимівна - 1921 р.н.

Після визволення села у вересні 1943 року, в першу чергу необхідно було відбудувати школу. Вікна заклали цеглою, бо не було скла. Взимку в школі протоплювали груби. Для опалення використовували торф, підвезений за допомогою учнів на конях та волах з кар'єру. Поступопово з року в рік збирали гроші на відбудову. Продавали фрукти зі шкільного саду та овочі зі шкільної ділянки. За зібрані гроші купили скло, вапно і відремонтували школу.

У Пристромську школу ходили учні із Волошинівки, Борщева, Семенівки, Вовчкова, Гланишева для отримання середньої освіти. А в хуторі Заостровському в одній із хат навчалися учні початкових класів. Вчителі: Олексенко Галина Григорівна та Хмельницька Анастасія Іванівна.

Із збереженої книги наказів стало відомо, що з 1945 по 01.11.1949 року директором школи був Доброскок Іван Якович. З 18.07.1950 року директором був Голембійовський Юрій Петрович.

І тут слід зазначити, що першу золоту медаль в с.Пристроми отримав 1953 році син директора школи Голембійовський Анатолій Юрійович.

Юрій Петрович і почав клопотання про будівництво нової школи, тому що діюча школа була в аварійному стані. Районні спеціалісти визнали аварійною і видали документи, завірені райнним комітетом та клопотання перед обласними організаціями. Із селян були організовані ходаки, яких очолював вчитель російської мови та літератури Воловик Федір Якович, що теж переодягався у селянина. Цим людям потрібно подякувати за те, що вони виклопотали дозвіл на включення в бюджет коштів для будівництва нової школи в с.Пристроми.

І з 1953 року почалося будівництво нової школи, директором був призначений Дмитренко Микола Арестович. Школу побудували і вчителі і сільські працівники. У 1955 році в центрі села красувалася двохповерхова цегляна школа.

1 вересня 1955 року учні почали навчання у новій десятирічній школі. Хоча було пічне опалення, освітлення автономне, та для всіх жителів це була велика радість. Директром цієї школи була призначена Козачок Галина Семенівна.

Велику увагу приділяли виробничому навчанню. Вчитель трудового навчання Гордієнко Григорій Остапович повідомив, що учнівська виробнича бригада Пристромської середньої школи виборола перше місце у районі, і на обласній конференції шкільній виробничій бригаді було подаровано трактор МТ-40.

В 1961 році директором був призначений Артюх Микола Миронович. Ця людина всю душу, все життя віддавала школі.

Цей період для Пристромської школи характерний розквіт піонерської і комсомольської роботи. Піонерська організація носила ім'я Віті Коробкова. На зузстріч з учнями школи приїздила мати Віті.

Піонери ведуть пошукову роботу, працюють тимурівські загони. Улюбленою грою піонерів стає гра „Зірниця". Улюбленим святом день народження піонерської організації, на якому діти співали, танцювали, змагалися, варили куліш. І це все відбувалося біля піонерського вогнища.

Комсомольці і піонери школи проводили зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, з воїнами Радянської армії. Брали активну участь і виборювали перші місця в туристичних і піонерських зльотах. Жовтенятка школи гордилися своєю зірочкою, змагалися між собою у навчанні, дисципліні, у виконанні громадських доручень. Всі учні школи брали участь у проведенні шкільних свят, зокрема день народження Радянського Союзу день народження В.І. Леніна.

З 1983 року директором школи був призначений Кириченко Сергій Геннадійович, який плідно працює і по сьогоднішній день. Школа сьогодні теж є однією з кращих шкіл району. Учні школи займають призові місця в змаганнях, конкурсах олімпіадах.

Пристромська школа - це гордість села. Це не пусті слова. З стін Пристромської шкоди вийшло багато видатних і вчених людей. Це Толочко Петро Петрович - віце-президент національної академії України (по архітектурі) і археологічної розвідки м.Києва. Скопенко Віктор Васильович - ректор Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Хмельницький Василь Тимофійович - кандидат технічних наук, полковник; Хмельницький Василь Олександрович – кандидат наук, бувший викладач вищої політичної академії збройних сил СРСР полковник; Хмельницький Валерій Іванович – полковник медичної служби, завідуючий відділенням Московського госпіталю; Рубан Микола Федорович - завідуючий відділом КРУ України; Щава Анатолій Іванович - хірург-окуліст лікарні ім. Фьодорова м.Волгоград. І ще багато-багато вчителів, лікарів, військових, директорів і хороших та чесних людей.